Tristan Junior RS (rigid sport)


   Це проект, ідею якого виношували досить давно і який нарешті вдалося реалізувати. Хоча майданчик для його реалізаці було змінено, проте суть проекту залишилася – виготовити дитячий трайк, скласти його разом із групою дітей. Таким чином діти отримають нові знання у сфері механіки, будови та принципу роботи нетрадиційної велотехніки. Розширять свій світогляд, побачивщи, що велосипед може бути не тільки сидячим, а й лежачим, не тільки дво-, але й триколісним. Крім того, річ, яка складена власними руками цінується більше, ніж річ, яка була просто куплена за гроші батьків…

33021168_444023312704919_1468224644468178944_n

   Замовником проекту стала Ботвіннік Катерина Олегівна із Вінницького хоумскулу “Боже, вільна школа”. Проект завершився збіркою дитячого трайку під назвою Tristan Junior RS. Збірка відбулася 10 травня 2018 року у дворі хоумскулу.

Це слайдшоу вимагає JavaScript.

   Всі діти приймали посильну участь у збірці трайку. Зрозуміло, що хтось проявив себе більш активно, хтось був менш зацікавленим та мотивованим… Проте завдяки спільним зусиллям і вкладові кожного учасника збірки, вдалося з’єднати всі частини трайка у єдиний діючий механізм.

Це слайдшоу вимагає JavaScript.

    Надіюсь, що трайк, складений васними руками, послужить дітям прикладом нестандартного мислення, яке можна застосовувати в житті, йдучи проти усталених правил та шаблонів. Можливо, він надихне дітей на створення чогось нового і цікавого. Я їм щиро цього зичу!

 Tristan Junior RS 1    Кілька слів про складений трайк: вперше виготовив трайк із консольною задньою вилкою, використав ексцентрикові фіксатори для кріплення труби каретки і регулятора кута нахилу сидіння. Завдяки компактному розміщенню вузлів механізму керування і конфігурації рами вдалося обійтися одним натяжним роликом. Ще одне нововведення – трубка для захисту ніг від ланцюга.

Tristan Junior RS 2

P.S. Раніше я вже писав про те, що йде робота над проектом даного трайку. Відповідну замітку можна знайти у розділі Новини. Також у розділі Відеогалерея можна побачити випробування даної моделі трайку.

 

Фотоматеріали статті із офіційної сторінки хоумскулу “Боже, вільна школа”

Advertisements

Дитячий трайк-тандем


   Давно хотів реалізувати такий проект, як подвійний дитячий трайк. У нього є явні переваги перед двома індивідуальними маленькими дитячими трайками.

 

Це слайдшоу вимагає JavaScript.

  По-перше: положення на дорозі однієї такої машини у велопоході легше контролювати, ніж двох окремих, хоч і менших за розміром.

  По-друге: зробивши спеціальний адаптер, цей трайк можна кріпити за дорослим (піднявши над землею два передніх колеса дитячого трайка). Таким чином у дітей, трайк перетвориться у такий собі “активний причеп”. Діти зможуть бути не просто пасажирами, але й активними учасниками подорожі. А ви будете певні, що вони їхатимуть тільки туди, куди їхатимете ви. Як на мене, то дуже корисна опція на вулицях міста чи містечка із жвавим автомобільним рухом чи навіть доріг за межами населених пунктів.

  По-третє: тандем – це завжди спільна, колективна робота. Тож їзда на такому різновиді велосипедного транспорту розвиває командний дух, уміння діяти разом, спільно долати труднощі.

  Розробка трайка забрала три тижні. Раму в процесі роботи довелося підсилювати, бо через велику довжину бази виявилася “хвороба” всіх рам хребтового типу – слабкий опір скручуванню. Через значну відстань від передніх коліс до заднього і використання профілю перерізом 40х40 ефект гойдання задньої частини був досить яскраво виражений… Тому прийняв рішення підсилити центральну частину рами додатковим відрізком труби такого ж перерізу. Таке рішення надало рамі більшої жорсткості та стійкості до скручування. Для зменшення маси прорізав отвори вздовж основної рами та на трубі для підсилення.

 

   Також інженерним промахом було технічне рішення з одним довгим ланцюгом, який охоплював заднє колесо і дві каретки. Проблема полягала в тому, що коли передній велосипедист припиняв крутити педалі, а задній ще крутив, то ланцюг збирався між каретками і починав провисати. Задня перекидка натягувалась до межі, адже від зірки передніх шатунів ланцюг не надходив. Крім того, накопичений і послаблений ланцюг часто злітав із передньої зірки, при відновленні педалювання переднім велосипедистом. Подивившись на все це хвилин 20 у процесі тест-драйву і зрозумівши помилку, пішов переробляти… Тож тепер трайк-тандем має два розділені ланцюгові “контури”. Один з яких з’єднує дві каретки, а інший передає рух на заднє колесо.

Рама

   Пофарбована рама. Так як це прототип, то особливих підготовчих робіт із рамою не проводив – не шліфував деякі шви і не шпаклював.

Установка корпусів підшипників

   Установка чашок підшипників цапф та колонки керма. Стараюся по максимуму використовувати велосипедні деталі та вузли (окрім рами), для спрощення їх ремонту чи заміни. Але тільки там, де це не буде шкодити функціоналу і дизайну…

Закріплення цапфи

  Установка корпусу цапфи. Вісь на якій буде кріпитися колесо виточена з осі мотоцикла ИЖ. Її товстіший край має діаметр 17 мм, інший 10 мм. Для зменшення маси вісь сточена “на конус”. На сошці наварений майданчик для кріплення супорта (машинки) дискового гальма.

Закріплення корпусів цапф

  Закріплені обидві цапфи. Тепер встановлю колонку керма і тяги…

Установка рульового управління

   Використав шарові наконечники різних діаметрів: 6 мм та 8 мм, хоча різниці немає. Я використовував те, що було під руками. Геометрія кермового механізму максимально лінійна, кількість вузлів та частин керма теж зведена до мінімуму.

Установка тяг

   Якщо раніше я використовував частини рам велосипедів, то тепер намагаюся робити свої рами та їх частини самотужки. Не стала вийнятком і задня вилка трайка Tristan KIDS X2 – вона саморобна.

Кріплення задньої вилки і амортизатора

   Задня вилка має пружинну підвіску. Для більшої надійності і довговічності опорної осі вилки використовую латунну втулку і виточену стальну вісь.

Установка передніх коліс

   Встановлення передніх коліс… Чудом вдалося “нарити” 16-ти дюймові алюмінієві колеса на 36(!) шпиць. При такому діаметрі і кількості шпиць вони мають бути дуже міцними. Для ефективного гальмування на втулках коліс розмістив ротори дискових гальм по 160 мм.

Закріплення заднього колеса, перекидки і щитка

   Тепер закріпив задній щиток, перекидку і колесо. Тут 20-ти дюймовий алюмінієвий обід. Ротор 160 мм. На всіх колесах алюмінієві втулки на промпідшипниках.

Установка кареток

   Каретки з корпусами зібрав заздалегідь, тож тепер просто вставив їх у відповідні отвори…

Задня каретка з двома зірками

  Задні педалі мають спарену зірку. Одна для ланцюга від передніх педалів, інша для ланцюга до заднього колеса.

Передня каретка

   Каретки встановлені. Тепер час закріплювання супортів і протягування тросів…

Закріплення супорта

  Гальмівна система розділена, правий і лівий супорт керуються відповідною ручкою на кермі.

Органи управління

   Супорт на задньому колесі затискається перемикачем “передніх” передач. Так як трайк не має передач на зірках шатунів, то штатна манетка виконує роль фіксатора, такого собі  “стоянкового гальма”.

Задній натяжний ролик

  Для відведення ланцюга від руля та сидіння ставлю натяжний ролик.

Передні натяжні ролики

  Щоб натягнути ланцюг між передніми і задніми педалями, використовую блок із двох зірочок. Обидві гілки ланцюга повинні бути натягнуті, інакше ланцюг буде злітати.

Передній контур

  Для того, щоб у процесі регулювання відстані від кареток до сидіння, ланцюг не попускався, розмістив додатковий натяжний ролик-фіксатор.

Передній контур ланцюга

Два троси (для задньої перекидки і “стояночного гальма”) проходять на споді рами.

Протяжка ланцюга

Після натяжки ланцюга відрегулював перемикання передач. Тепер можна встановлювати сидіння.

Установка сидння

  Спеціально для цього проекту замовив регульовані по зросту сидіння, які почав виготовляти Олексій Ганшин. Фішка в тому, що сидіння складається із двох половинок, які накладаються одна на одну і скріплюються гвинтами. При регулюванні гвинти знімаються, половинки розсуваються до необхідної величини і знову скріплюються гвинтами. Таким чином вдається швидко змінювати довжину сидіння під ріст дитини. Діти швидко ростуть, тож таке сидіння дуже хороший варіан, практичний і економний.

Точки кріплення сидіння

  Сидіння кріпиться у двох точках. Є можливість регулювання їх нахилу.

Опори-регулятори кута нахилу сидіння

  Для цього на кожному сидінні зробив дві опори, які регулюються закручуванням/розкручуванням одна в одну.

Установка приладів освітлення фара

  Передбачив місце для кріплення фари, для покращення видимості трайка на дорозі.

Велогенератор

   Для живлення фари на задній вилці закріплений генератор.

Задній маячок

  Також за допомогою саморобного кріплення почепив червоний проблисковий маячок на спинку заднього сидіння.

 

Це слайдшоу вимагає JavaScript.

  Після збірки трайка Tristan KIDS X2, яка завершилася о четвертій годині ранку, того ж дня по обіді відправилися у недалеку мандрівку. Хлопці без проблем долали підйоми, тримали заданий курс, визначений інтервал і швидкість. Дорогою про щось навіть розмовляли. Я їхав позаду і в мене майнула думка: “Як їм класно, шкода що у мене у свій час такого не було…” )

“Допінг” для Tristana


 

Це слайдшоу вимагає JavaScript.

Ще з осені (2016 р) почав тестувати удосконалену модель свого першого трайку Tristan Evo. 1. Його модифікація зайняла чималий проміжок часу, роботи велися не регулярно – коли був вільний час, але в цілому було витрачено місяців шість. Відтоді як робота була завершена у поїздках у районний центр, на роботу в школу та по різних побутових потребах, наїздив на трайку 500 км. Одного разу, повертаючись додому з роботи і стрибаючи по вибоїнах місцевої сільської дороги, у мене виникла думка, яка охарактеризувала мій новий трайк: “чесний, простий хлопець”. Саме так – він приймає все, що лягає на його нелегку долю: вибоїни та пагорби, тягне причеп і перевозить вантажі. При цьому він зовсім не скаржиться, лише час від часу поскрипує пружинами своєї підвіски… Тепер, коли я його пофарбував, він став схожим на Мартіна Ідена. У своєму “різноколірному костюмі”, він дуже схожий на людину із вищих кіл, проте його сила, м’язи рами і підвіски дуже добре проглядаються і нагадують про те, що він так і залишився простим хлопцем.

Розділи статті:

Технічні характеристики

Процес збірки

Електроустаткування

Експлуатація

ТЕХНІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ

  Відмінностей у новій версії дуже багато: з’явилася нова передня двохважільна незалежна підвіска, нове кермо типу “аватар”, нове сидіння зі скломату, електродвигун, підсилена рама, дах. Тому одразу із версії 1.0 перейшов до 3.0. Ось технічні характеристики оновленого Tristan-а:

ЗАГАЛЬНІ

запас ходу (при педалюванні) до 85 км

максимальна швидкість 40 км/год

середня швидкість 21-23 км/год

ГАБАРИТИ І МАСА

довжина……………………………………………………240 см

ширина………………………………………………………99 см

висота (зі складеним дахом)………………..119 см

висота (із розскладеним дахом)………….166 см

база…………………………………………………………….140 см

дорожній просвіт………………………………………18 см

маса (у повному спорядженні)……………..72 кг

ПІДВІСКА, ХОДОВА ЧАСТИНА і ТРАНСМІСІЯ

повна пружинна незалежна підвіска усіх коліс;

колеса 26″ на подвійних алюмінієвих ободах;

привід на заднє колесо (двигун і педалі);

передачі 3х7;

трищітка Shimano MegaRange 14-34;

шатуни 42-32-24 ProWheel;

ГАЛЬМА І КЕРУВАННЯ

три дискових механічних гальма діаметром 160 мм;

два основні на передніх колесах;

ручне гальмо (стояночне) на задньому колесі;

руль “аватар”;

ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ

аккумулятори 12 V  14 Ah х 4 шт;

електродвигун 48 V 1000 w;

контроллер 48 V 23 A (з рекуперацією);

задній хід;

бортова напруга для приладів 12 V (до 120 W);

світлотехніка:

ближнє-дальнє світло (світлодіодні лампи 4D БелАвто BOL0403L Spot);

габарити;

вказівники поворотів;

аварійна сигналізація “аварійка”;

стоп-сигнали;

лампа заднього ходу;

КОМФОРТ

зручне склопластикове сидіння з конфоматом (клон SunRider);

акустична система 2.5 W х 2 (для прослуховування музики та здійснення телефонних дзвінків);

два порти USB (5 V) для живлення і зарядки різноманітних пристроїв;

дах-козирок (склотканина) із вітровим склом для захисту від сонця та незначних опадів;

чохол для фіксації мобільного телефону;

 

ПРОЦЕС ЗБІРКИ

  Вперше в історії діяльності майстерні в процесі збірки приймає участь інша людина. До цього усі свої конструкції збирав сам. Але тепер маю однодумця – молодого хлопця, який захоплюється велосипедами, подорожами і хоче вчитися новому. Розумію, що без “косяків” не обійдеться, але що поробиш – “косяки” теж частина навчання. 🙂

  Одразу скажу, що розбирали трайк перед фарбуванням теж разом, за дві з половиною години розклали все до гвинтика. Збірка ж зайняла два з половиною дні.

Деталі трайка   Перед збіркою розклав основні частини рами та ходової частини. На фото видно зміни, які відбулися в конструкції рами, тепер у неї є додаткові бокові трубки квадратного перерізу. В задній частині приварені ніші для акумуляторів. Місця, де встановлені ніші підсилені дугами. В передній частині рами приварені дві щоки для кріплення важелів передньої підвіски. Усі нові силові елементи рами служать для створення більшої міцності і підвищення опору на скручування. Адже при установці на раму важких акумуляторів вона може деформуватися від навантажень, при ударах коліс об нерівності дороги чи доланні нерівностей ланшафту.Кріплення нижнього важеля підвіски

     Почали ми з Олегом із установки важелів передньої підвіски і задньої вилки. В ролі важелів передньої підвіски я обрав звичайні передні вилки від велосипедів. Просто в мене валялося їх аж чотири штуки, усі однаковісінькі. Довелося їх трохи допрацювати: верхні Установка важелів передньої підвіскивкоротити і вварити по два корпуси для корінних підшипників. У ролі корінних підшипників поставив закриті підшипники кочення. Думаю це не ідеальний варіант, але час покаже. Взагалі я прихильник латунних втулок ковзаня у таких випадках (для Установка верхнього важеля передньої підвіски і амортизаторапротоколу).

   Змонтовано правий верхній важіль, на фото видно спосіб кріплення амортизатора. Він продівається на вісь корінних підшипників важеля. Таке кріплення водночас просте і надійне (вісь 12 мм).

Кріплення осі задньої вилки   Поки я монтував деталі передньої підвіски, Олег чіпляв задню вилку. Тут усе залишилося без змін: і кріплення вилки, і кріплення амортизатора. Єдине, що переробив приварив кріплення супорта (для ручного гальма). У версії 1.0 кріплення прикручувалося Затягуємо останній болт задньої підвіскидо вилки разом із колесом.

  Олег кріпить дуги, які передають зусилля на амортизатор. Як вияснилося він розвернув їх іншим боком, амортизатор чіпляв трубу рами і підвіска не працювала. Потім, коли виявили цей “косяк”, ми все виправили разом за 5 хвилин. Тепер він знає, як Закріплені важелі передньої підвіскице робити правильно.

  Як робота із важелями і пружинами підвіски закінчилася, ми взялися за цапфи. Для початку закріпили на кінцях важелів шарові наконечники, а тоді вкрутили в них болти з’єднані з цапфами.

Установка цапф

   У верхній частині шаровий наконечник діаметром 10 мм, а внизу на 12 мм. Нижній приймає на себе основну частину навантаження, тому його діаметр більший. Після закріплення цапф перейшли до установки рульового механізму. Він зроблений із корпусу Кріплення поворотного механізмупідшипників болгарки (можу собі дозволити розкіш використовувати вузли різних машин – дана модель трайку не серійна). Цей механізм служить для зміни кута повороту. Зусилля від руля, яке направлене вздовж рами через тягу, передається на важіль механізму, що зв’язаний Кріплення рульових тягчерез вісь з іншим важелем. Він розміщений під кутом 90 градусів, відносно першого. Таким чином відбувається зміна напрямку дії зусилля. До другого важеля кріпляться тяги, що з’єднуються з цапфами.

На фото приєднані тяги.

   У них використав шарові головки із лівою та правою різьбою. Передня підвіска з рульовим механізмом у зборіТаке поєднання дало хороший ефект. Для регулювання розвалу-сходження достатньо крутити тягу в одному із двох напрямків. При обертанні тяги в один бік колесо збільшує сходження, в інший зменшує. За 500 км шляху не було жодного випадку самовільного розкручування та розрегулювання кута сходження-розходження.

Монтаж передніх коліс

  Підвіску змонтовано – тепер можна кріпити колеса. Передні колеса залишилися без змін, їхні насипні підшипники було замінено на промислові із внутрішнім діаметром 17 мм ще у версії 1.8. А от заднє колесо перетерпіло значні зміни: замість велосипедної втулки у ньому розмістився електродвигун, точніше Заднє колесо у вилціспеціальний двигун, котрий ще називають “моторколесо”. Шпиці теж інші, діаметром 3 мм, їх довжину рахував на спеціальному калькуляторі в інтернеті. Набирав колесо сам. Довелося “забути” про касету на 8 передач, моторколеса підтримують лише трищітки (7 передач). Тож установив на Протягнутий ланцюгнього трищітку із пониженою передачею (34 зуби). Після закріплення коліс, перейшли з Олегом до трансмісії: закріпили натяжні ролики (їх аж два, бо одним ніяк не вдавалося оминути амортизатор і руль), шланг, трубу з кареткою, перекидки, шатуни і, нарешті, ланцюг. Установка керма із органами управлінняТепер настала черга руля. На ньому сконцентрована значна частина органів управління: ручка “газу”, два передні гальма, стояночне гальмо, манетки, перемикання ближнього-дальнього світла.

Кріплення тяги для сполучанна руля з механізмом повороту

Руль та рульовий механізм

Приступаємо до монтажу даху  Після завершення робіт із кермом та трансмісією перемкнулися на монтаж даху. З попередньої версії трайка на рамі за сидінням був приварений фрагмент велосипедної рами (вузол кріплення сидіння), в яку вставлявся прапор. Тож міняти нічого не довелося, туди ж встановили стійку на якій кріпиться дах і затягнули болтом. У конструкції даху передбачено, що він буде підніматися для зручності посадки-висадки. Для того, щоб дах підіймався Дах закріпленовикористав пружину багажника автомобіля. Таке рішення виявилося успішним, пружина добре натягує елементи фіксації даху в момент поїздки і плавно “відчиняє” його при потребі. На цьому перший день збірки було завершено.

   Наступного дня залишалося ще чимало роботи. Сьогоді я працював без напарника. Розпочав із сидіння, його замовив у майстра цієї справи – Олексія Монтаж підставки під сидінняГаншина, мені дуже довподоби модель-клон сидіння Sunrider. Посилання на сайт де можна замовити. По рекомендаціях Олексія, підсилив сидіння хребтоподібною конструкцією. Дана модель сидіння не має ребер жорсткості, тому її середню частину слід кріпити до рами або підсилювати. Я обрав другий спосіб. Після установки сидіння узявся за протяжку тросів і регулювання гальм та перекидок.

  Встановив важіль стоянкового гальма та протягнув його трос до супорта на задньому колесі.

Кріплення спідометра  Нарешті встановив велокомп’ютер, він зайняв своє старе місце.

 Електроустаткування - контроллер, інвертор та ін.  Коли вся механіка була встановлена і відрегульована, залишалася не менш відповідальна справа – електрика. Потрібно було підключити електродвигун, бортове електроустаткування та акумулятори. Для захисту проводки від вологи та механічних пошкоджень, використав пластикову гофру. Уся електрика за виключенням акумуляторів закріплена на каркасі даху. А саме: контроллер моторколеса, інвертор 48V – 12V, реле для перемикання двигуна у режим реверсу, пульт керування електросистемою, малогабаритні колонки… Таке рішення допомогло захистити електрику від впливу опадів, полегшило керування світлотехнікою трайка. Більш детально про електросистему можна прочитати у розділі

ЕЛЕКТРОУСТАТКУВАННЯ (Див. далі). Після з’єднання усіх частин електросистеми встановив та приєднав акумулятори. Нажаль, не маю достатню кількість коштів щоб купити сучасний літій-іонний акумулятор, в конструкції використовую гелеві 12V 14 Ah (не тягові). Вони додали трайку 16 кг ваги, в той час як літій-іонний 48V 25 Ah додав би лише 5.5 кг! Робота над електросистемою зайняла в мене ввесь залишок дня.

Майже завершено   На третій день залишалися усякі дрібниці: установка кріплення даху, рихтування та кріплення обтікача (частини зі склотканини). Доречі, її виготовляв самотужки у пінопластовій формі, обробленій фінішною шпатлівкою.

   Закріпив багажник, він кріпиться до рами, а не до вилки. Зверху багажник не має великої площі для вантажу, бо

вантаж затуляв би собою задні ліхтарі. Весь багаж кріпиться збоків багажника. У задній частині багажника передбачене місце для кріплення причепа – “фаркоп”.

  Ну і обтікач:

Дах зі склотканини

   У процесі тестування проводив додаткові регулювання передач, підтягував гайки кріплення мотор-колеса (дуже попускаються при використанні заднього ходу. Також виявився “косяк” Олега із задньою підвіскою, я спочатку подумав, що занадто туго затягнув амортизатор. А коли почали його регулювати, то побачили, що він не працює взагалі. Ми разом усе швидко виправили, тож тепер усе гаразд.

 

ЕЛЕКТРОУСТАТКУВАННЯ

   Вирішив присвятити цьому питанню окремо виділену главу, бо на Tristan Evo.3 електрика не обмежується контроллером мотор-колеса і ручкою акселератора.

   Перш за все установлений інвертор, який перетворює струм 48 V на 12 V. Мені подобається в ньому те, що він підлаштовується під навантаження, яке до нього приєднано. Тобто, при під’єднанні більшої кількості споживачів, вихідна потужність теж зростає. При від’єднанні – зменшується. Це дозволяє економити частину енергії штатних акумуляторів, до яких він підключений. Усе електроустаткування (освітлювальні прилади, USB – порти) живляться від інвертора.

   Для організації заднього ходу використав два реле з групами по 4 контакти… Реле перемикають силові та сенсорні обмотки електродвигуна. Таким чином двигун працює у зворотній бік і теоретично, на ньому можна розвинути таку ж саму швидкість, що і при русі вперед.

   Трайк обладнано світлодіодними габаритами, стоп-сигналами, покажчиками поворотів, аварійкою, ліхтарем заднього ходу, галогенними фарами (одна з них – дальнє світло, інша – ближнє).

Фари

Пульт управління

   Керування усім електрообладнанням (окрім фар) проводиться з пульта, який закріплений на даху (перед водієм). Тут встановлені тумблери і сигнальні світлодіоди, які інформують про ввімкнене світлове обладнання.

   Також на пульті є два USB-порти (вмикаються при потребі). Сюди можна підключити пристрої  для роботи або зарядки.

   Акустична система   Трайк обладнано невеликою акустичною системою 2х2.5 W від комп’ютера. Вона розміщена за кріслом. Служить система для прослуховування музики (в навушниках це робити небезпечно – не чути транспортних засобів, що наближаються та інших звуків зв’язаних із дорожньою обстановкою), а також для здійснення телефонних дзвінків. Дуже зручна функція, можна прийняти телефонний дзвінок, натиснувши всього одну клавішу на телефоні. Акустична система працює від додаткового порту USB, при необхідності її теж можна відключити від живлення.

   При потребі економити енергію можна відключити усе додаткове електрообладнання (інвертор) перемкнувши лише один тумблер. Правда при цьому зникне можливість вмикати задній хід (не буде живлення для перемикання реле).

Освітленість дороги

Освітлення

 

ЕКСПЛУАТАЦІЯ

  Трайк з причепом

   У процесі модернізації трайку не раз задумувався про те, що після установки моторколеса взагалі не доведеться крутити педалі. Мене, чесно, цей факт засмучував, бо я люблю крутити педалі. Робота у мене в основному сидяча чи стояча і хочеться хоч раз на тиждень проїхатися “розігнати кров”. Якби я хотів возити свою “тушу” – купив би автомобіль, а так…

   Але згодом, під час експлуатації електроверсії, зрозумів, що така конфігарація (мотор – гелеві акумулятори) не дають достатньої потужності, щоб усюди можна було їхати лише на двигуні. Їхати так, звичайно, можна, але при цьому швидкість на підйомах дуже падає і заряд акумуляторів буквально зжерається. Однією із причин є велика маса трайка, також грають роль акумулятори, які я використовую, вони не спеціалізовані (не тягові). Тож я використовую моторколесо у тандемі із педалями. У цьому випадку я маю хорошу розминку для ніг, економію електрозаряду, хорошу швидкість і потужність. У такому тандемі можу перевозити вантажі, долати відстані швидше, менше втомлюватися. Основне призначення електротрайка – це побутові поїздки у районний центр, для здійснення вантажних перевезень. Тож вийшов дуже вдалий, на мою думку, симбіоз людини і електродвигуна.

   Мною було проведено експеримент, я проїхався до району на звичайному трайку і на електроверсії. Так от, по при свою масу їхати на електротрайку було значно легше. І після поїздки я не був настільки втомленим, як після звичайного трайку.

   Добре себе показала повна незалежна підвіска. Вона чудово працює на наших дорогах. Єдине, що хотілося б замінити пружини, бо при високому каденсі трайк починає гойдатися.

   Дах із самого початку планувався як захист від сонця. Зазвичай велоподорожі проводяться в сонячну погоду і основною проблемою таких подорожей є спека. Дуже неприємно їхати під палючим сонцем. Тож першим завданням, яке я ставив перед собою розробляючи дах, був захист від сонця. Також я хотів, щоб він не “зіпсував” загального вигляду усієї конструкції, мав гарну форму.

   У процесі експлуатації виявилася ще одна корисна функція. Під час зупинки відкритий дах робить трайк більш помітним.

   Сюди ж “підтягнувся” і пульт управління електрикою, і контроллер, і інвертор. Тепер уся електрика надійно захищена ще й від інших ппроявів природи – дощу і снігу.

ЩО МОЖНА ПОКРАЩИТИ?

   Трайк має завелику вагу, частково через те, що робився на базі старого педального трайку без підвіски (довелося підсилювати уже готову хребтову раму), частково через те, що використовуються недорогі (відносно) свинцеві акумулятори і закладений великий запас міцності. При зменшенні ваги стане можливим виготовлення суцільного корпусу. Зменшити вагу можна помінявши акумулятори на літій-іонні та полегшивши елементи рами і підвіски.

   Щоб зменшити нестабільність трайку при високому каденсі, слід замінити пружини на масляні або повітряні амортизатори.

   Для підвищення потужності також слід замінити контроллер з 23 А на 30 А.

ЕПІЛОГ

   А взагалі дуже класно, що в мене є такий апарат. Відкриваєш козирок, сідаєш у зручне напівлежаче сидіння, вмикаєш музику і їдеш собі по справах, сонце в голову не пече, ями по печінках не б’ють, сили витрачаєш вміру. 🙂

Я на трайку

Трайк Tristan Piligrim


   Це вже третя модель трайку розробленого мною. У ній багато відмінностей від попередніх двох моделей. А саме: повна незалежна підвіска усіх коліс, нова конструкція передніх осей,  нова конструкція рами та важелів передньої підвіски. Трайк укомплектований велокомпонентами SHIMANO Altus та Deore.

Ось деякі характеристики зібраного трайку:

довжина(від центра каретки до заднього щитка)…………………………… 200 см

ширина……………………………………………………………………………………………………………86 см

висота (до верхнього краю сидіння)………………………………………………………..75 см

дорожній просвіт…………………………………………………………………………………………12 см

маса…………………………………………………………………………………………………………………32 кг

Деталі:

подвійні алюмінієві ободи ззаду на 26″, попереду на 20″;

задня втулка Shimano FH-RM70 8-9 шв. 36 отв;

передні втулки Quando 36H KT-MD7F;

два комплекти дискових гальм Tektro Novela;

касета Shimano CS-HG20-9I набір 11-32T, 9 зірок;

задня перекидка Shimano RD-M370 Altus 9 speed;

ланцюги Shimano Deore-Tiagra CN-HG53 для 9 швидкостей;

шатуни Shimano FC-TX801 набор 42_32_22Т;

манетки Shimano Deore ST-M590 9 speed;

Деталі майбутнього трайка

   Перед початком остаточного складання провів невеликий тест-драйв нефарбованої версії трайку. Далі все розібрав, почистив та пофарбував. Колір був обговорений із замовником – він хотів, щоб трайк було добре видно на дорозі. Я запропонував помаранчевий і отримав згоду. Але фарбування трайку тільки одним кольором не дасть дуже гарного ефекту, тому помаранчевий “розвів” чорним та сірим (це три кольори які я використовую у емблемі майстерні).

Спочатку змонтував вузол кріплення заднього маятника. Приєднав до нього пружину. Тоді перейшов до встановлення важелів передньої підвіски. Їх, як і задній маятник, робив самотужки. В місця кріплення важелів до вух рами запресував латунні втулки, які разом із виточеними зі сталі, полірованими циліндрами утворять підшипники ковзання. Сподіваюся таке поєднання матеріалів забезпечить довгу та безвідмовну роботу цих рухомих вузлів.

   Важелі кріпляться у двох трапецевидних рамках на яких наварені вуха з отворами. Для зменшення маси конструкції у рамках зроблені отвори, частина рамок вирізана.

 

   Після закріплення нижніх важелів передньої підвіски перейшов до монтажу амортизаторів. Вони розміщуються між рамою та нижніми важелями. Після затяжки кріплення амортизаторів змонтував верхні важелі.

Установка шарових опор

   Після закінчення роботи з важелями взявся за монтаж шарових опор для цапф. У верхні важелі вкрутив шарові наконечники діаметром 10 мм, а в нижні 12 мм. Основне навантаження бере на себе нижній важіль підвіски, а з ним і шаровий наконечник, тому і збільшений діаметр 12 мм.

   Закріпив корпуси цапф. У них окрім отвору для осі колеса приварена поличка для супорту (машинки) дискового гальма, кріплення для щитка та важіль для кріплення рульової тяги.

 

   Корпус колонки рульового механізму вирішив зробити на базі стандартних велосипедних деталей. Серед яких: труба вилки, верхній та нижній підшипники руля. Використання стандартних велосипедних деталей дає змогу в разі необхідності легко обслуговувати цей вузол та замінювати зламані деталі без проблем.

 

Установка рульового виносу

   Колонку для руля закріпив між трапецевидними рамками передньої підвіски.  В неї вставив перероблений рульовий виніс. Він довший за стандартний велосипедний і має вигнуту форму. Також до нього приварена планка, до якої будуть закріплені рульові тяги. Їх установка і була наступним етапом збирання конструкції трайка.

Установка рульових тяг

Монтаж рульових тяг

   Рульові тяги являють собою трубки із привареними на своїх кінцях гайками. В ці гайки вкручуються шарові наконечники. Я використав наконечники на 8 мм. Також, перед вкручуванням шарових опор слід обов’язково накрутити на їх різьбу контр-гайки, щоб під-час руху запобігти самовільному розкручуванню тяги та розрегулюванню кута сходження/розходження коліс.

Руль закріплено

   Далі я встановив руль. В його основі лежить руль від гірського велосипеда, але на кінцях приварені два фрагменти, що піднімаються вертикально. На них будуть розміщені органи управління трайком.

   Отже, на цьому етапі вже вдалося зібрати всю підвіску та рульовий механізм. На черзі колеса, гальма, трансмісія, органи управління, сидіння і багажник.

Підвіска трайка в зборі

Фото21

    Для установки передніх коліс виточив дві осі. Матеріалом для них послужили осі від мотоцикла марки ИЖ. Вони мають хорошу міцність і потрібний діаметр. Звичайно, їх довелося доводити за допомогою токарного верстата. Також вирішив зробити осі зйомними. Для цього в корпуси цапф вварив трубки, в них вставлятимуться осі.

   Закріпив осі за допомогою гайок на 12 мм, під них вставив гровери.

Фото20

Встановлена вісь

   Для установки коліс довелося відкрутити одне із кріплень щитків, бо колеса не могли стати на місце. Передні колеса мають діаметр 20 дюймів. Їх подвійний обідок виготовлений із алюмінію, що зменшує їх вагу. Також передні колеса набрані набором у “чотири хрести”, що теж підсилює їх конструкцію та зменшує розтяг шпиць. Після монтажу коліс закріпив їх за допомогою гроверів та закритих гайок на 10 мм. Гайки закритого типу допоможуть запобігти травматизму, адже відкрита різьба має гострі краї.

Фото19

Ходова у зборі

   Заднє колесо кріпиться за допомогою ексцентрикової осі. Воно має діаметр 26 дюймів. Також зібране на основі подвійного алюмінієвого ободу.

   На черзі монтаж гальмівної системи. В її основі два комплекти механічних дискових гальм. Ротори 160 мм закріплені на передніх колесах. Супорти кріпляться до спеціальних поличок, які приварені до цапф. Заднє колесо гальмами не обладнано. Центр мас навантаженого трайка знаходиться ближче до передніх коліс, тому гальмування

Фото10

Супорт

передніми колесами набагато ефективніше ніж заднім (на відміну від велосипеда). По аналогії з велосипедом можна подумати, що при різкому гальмуванні передніми колесами можна “катапультуватися”. Але центр маси трайка відносно осі коліс знаходиться набагато нижче ніж на велосипеді, тому таке гальмування цілком безпечне. Крім того, два дискових гальма потребують двох ручок управління по одному тросу до супорта (машинки). В той же час для трьох точок гальмування доведеться вже “придумувати” якісь додаткові органи керування, чи об’єднувати з існуючими. Головне при гальмуванні передніми колесами – робити це з однаковою силою для обох сипортів. Інакше в процесі гальмування трайк буде “вести” у бік сильніше затиснутого гальма.

 Наступним кроком збирання трайку стала трансмісія. Для початку закріпив трубу каретки, далі задню та передню перекидку, каретку і шатуни.

 

Фото16

Передня натяжна зірочка

   У верхньому контурі ланцюга встановлено дві натяжні зірочки. Це не дуже добре, бо кожна із них приводить до втрат енергії, яка передається від педалів до заднього колеса. Але довелося піти на таку жертву через те, що сидіння (за задумом) встановлено дуже низько. Перевага низького сидіння – краща стійкість (низький центр маси) та краща аеродинаміка. Тож щоб обійти сидіння довелося спочатку опускати ланцюг (першою натяжною зірочкою), а потім його підіймати (друга зірочка). Насправді втрати енергії не такі вже й значні (можна відчути їх при прокручуванні педалів назад) – опору руху не відчувається.

 

  У нижньому контурі ланцюг проходить через металопластикову трубку. Вона забезпечує підтримку ланцюга та захищає його від бруду.

   Тепер можна переходити до установки органів управління. Першим ділом закріплюємо перемикачі передач (манетки). Коли замовляв, мучили мене сумніви, чи буде зручно ними перемикати передачі на трайку. Просто положення рук і розміщення органів управління відрізняється від велосипедного. Але, як виявилося, всі мої побоювання були марними – все чудово працює, передачі перемикаються без проблем, робити це зручно.

 

   Протягнувши троси, провів регулювання перемикання передач та гальм. На останок встановив багажник та сидіння. Багажник має спеціальний підрамник, який кріпить його до рами, а не до вилки. Це зроблено спеціально, щоб уся маса трайку, включаючи вантаж на багажнику, була “підпружинена”. Сидіння кріпиться на рамі у двох точках, є можливість регулювання положення і кута його нахилу.

 

   На цьому складання трайка завершено – тепер настав час для випробувань та кінцевих регулювань.

 

Це слайдшоу вимагає JavaScript.

“Воля” для Ростика


   Велосипед – чудовий вид техніки, який розширює рамки можливостей звичайних людей. Допомагає долати значні відстані, докладаючи менше зусиль, отримувати задоволення від руху.

   Так само велотехніка може допомогти відчути свободу, рух, новий ритм життя людям із обмеженими можливостями. Одним із таких велосипедів є “Воля” для Ростика, у якого – ДЦП. На цьому велосипеді Ростик разом зі своїм батьком Анатолієм може здійснювати мандрівки, спостерігаючи за всім, що відбувається навколо, відчуваючи радість руху та зустрічний вітер на своєму обличчі.

Велосипед Воля з кріслом2

   Велосипед має привід на заднє колесо. Розмір коліс – 20 дюймів, одинарні стальні ободи. Передачі: використовуються дві більші зірки на шатунах (48 та 38 зубів) та тріскачка на 7 зірок для руху велосипеда. Найменша зірка на шатунах (28 зубів) приводить у рух педалі, в яких закріплені ноги Ростика. Є можливість відмикання приводу передніх педалів – блокуючий гвинт між шатунами та зіркою. Після відкручування цього гвинта педалі прокручуються, але вже незалежно від руху зірки приводу.

   “Воля” має гальма дискового типу, з механічним приводом. Ротори діаметром 140 мм. Рульове управління нестандартне, через те, що передня вилка винесена за сидіння пасажира, обертовий момент від керма на неї подається через важелі. Один із них прикріплений до рульової колонки, інший приварений до вилки, з’єднані вони за допомогою тяги. Для забезпечення рівномірного та плавного повороту на обох кінцях тяги стоять шарові наконечники.

   Велосипед обладнано широкою підніжкою для зручності посадки-висадки Ростика. Також тут є задній багажник для зручності перевезення продуктів та інших речей, необхідних у подорожах і походах.

Велосипед (Воля)

   Велосипед незвичайної конструкції має свої переваги перед традиційним. Щоб використовувати його “на всі сто”, запропонував Анатолію опцію зміни переднього сидіння на кошик для продуктів (кріпиться таким самим чином, як і сидіння). Тож тепер “Волю” можна буде використовувати не тільки для прогулянок з Ростиком, але й для поїздок за продуктами у крамницю чи на базар. Анатолій охоче погодився на таке “розширення”, тож за тиждень кошик буде у нього…

Дитячий трайк


Давно вже подумував про дитячий варіант триколісного лежачого велосипеда. Але все відкладав, примірявся, думав над компоновкою та добирав деталі. Також велику роль зіграв триколісний велоспед, який привезли знайомі і який хлопці дуже швидко освоїли. Тож я вирішив, що настав час будувати трайк…

Раму робив із багатьох елементів: шматка передньої вилки, труби від бильця ліжка, труб передньої вилки з амортизаторами… Після чорнової збірки та тестування вирішив опустити спинку сидіння та вісь педалів, все інше залишив без змін.

Поред збіркою

Рама та деталі після фарбування.

Монтаж ланцюга

Ще одна цікава штука – виявилося, що для установки ланцюга його не доведеться роз’єднувати.

Монтаж коліс

Заднє колесо має дискові гальма та касету на 6 передач. Передні колеса 14 дюймів. Втулки передніх коліс від інвалідного візка, вони мають осі діаметром 12 мм.

Рульове управління трайку:

У ролі цапф використав втулки від передніх коліс:

Рульова цапфа

Сидіння та конфомат зробили Олексій та Каріна Ганшині. Їх можна замовити тут.

Ну ось, трайк готовий:

Трайк готовий

Хлопці у захваті!

 

ТЕХНІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ

Ширина……………………………..58 см

Висота……………………………….68 см

Довжина…………………………..140 см

Маса………………………………….14 кг

Передні колеса 14 дюймів

Заднє колесо 20 дюймів

Гальма: на задньому колесі, дискові діаметр 140 мм

Передачі: касета на 6 зірок

Перша велорикша


Проект на компютері

Третім проектом для Вишгородського велопрокату VELOS стала велорикша. Хлопці попросили виготовити рикшу-трансформер, щоб можна було і пасажирів возити, і вантажі. Також домовилися про те, що велосипедна рама буде під’єднуватися і від’єднуватися від рикші, щоб можна було її (раму) використовувати як самостійний велосипед. При перетворенні рикші у варіант для перевезення вантажів, буде можливість зняти спинку сидіння та тент. М’яка частина сидіння буде закріплена на липучках, тому її можна буде легко знімати щоб випрати, чи у разі перевезення вантажів.

Велорикша2

Ось виконаний проект рикші. Кольори та форму було попередньо узгоджено із замовниками. Для зручної посадки і висадки пасажирів рикша має сходинки. Верхня сходинка розрахована для підтримки ніг дітей, які зможуть кататися (разом із дорослими).

Під сидінням знаходиться багажне відділення, до нього можна покласти невеликий багаж, щоб звільнити руки та зробити поїздку більш комфортною та приємною:

Багажник та сходинки

Рикша також обладнана двома комплектами дискових гальм, для ефективного гальмування та швидкої зупинки:

Гальма рикші

Над головою пасажирів знаходиться тент. який захистить від сонця та негоди:

Тент

Органи управління такі ж як на велосипеді, окрім двох передніх гальм:

Органи управління рикші

Ось адаптер у якому закріплена велосипедна рама: якщо виникла необхідність, можна від’єднати велосипед від рикші.

Адаптер для кріплення велосипедної рами

Ось така вийшла рикша, моя перша…

Велорикша3